Чи небезпечне нарощування кісткової тканини у стоматології?

Чим небезпечне нарощування кісткової тканини – це питання, що цікавить багатьох пацієнтів центрів стоматології, які планують імплантацію зубів. Наявність атрофованої тканини у верхній чи нижній щелепі не дозволяє одразу провести таку процедуру. Спочатку необхідно підготувати майданчик для встановлення імплантів. Процес тривалий, пов’язаний із низкою складнощів, які й змушують пацієнтів задуматися про доцільність проведення такої процедури.

Зараз розглянемо докладніше причини витончення кісткової тканини. Наведемо клінічні стани, де показано проведення етапу нарощування. Розглянемо основні різновиди кісткової пластики та складів, що використовуються. Розпишемо потенційні ризики та небезпеки для пацієнтів, які стикаються з необхідністю нарощування кісткової тканини на нижній чи верхній щелепі. Подана інформація дозволить детально зорієнтуватися в особливостях процедури та визначити можливість її проведення.

Чому кісткова щелепна тканина стоншується?

Сучасна стоматологія часто стикається з такими станами, де спостерігається значне витончення щелепної кістки, меншою стає її висота, об’єм. При цьому можуть оголюватися коріння зубів, що негативно впливає не тільки на естетичність, але і на функціональні можливості. Дана патологія може розвинутися внаслідок бактеріальних інфекцій, травматичних станів, вроджених аномалій, змін, що відбуваються з віком, включаючи зниження інтенсивності кровопостачання щелеп, наявність новоутворень та кіст, ряду хвороб ясен, тривалого застосування протезів.

Але найчастіша причина витончення – видалення зубів. Достатньою буде відсутність одного або декількох, щоб кістка в зоні зуба, що випав, поступово атрофувалася. Відбувається це через відсутність стабільного жувального навантаження на щелепу. Раніше, поки зуб був на місці, кровоносним судинам доводилося реагувати на цей тиск, постачаючи поживні речовини, необхідні для нормальної роботи тканини.

З метою мінімізації наслідків атрофії кістки для забезпечення можливості проведення дентальної імплантації проводиться підсадка кісткової тканини з метою нарощування. Зараз це єдиний спосіб повернути кістці здатність витримувати необхідне навантаження та створити всі умови, які потрібні для повноцінного відновлення зуба.

Нарощування тканин щелепи показано пацієнтам із наступними клінічними станами:

• надмірне витончення, що не дозволяє виконати дентальну імплантацію;
• щелепних травмах;
• розсмоктування кістки із віком;
• деформація овалу обличчя.

Щоб усунути ці прояви та забезпечити необхідну підсадку кістки під час імплантації,  виконується етап нарощування.

Нарощування кістки для імплантації: основні різновиди

Сучасна стоматологія використовує 4 технології нарощування кістки. Вони відрізняються етапами проведення та використовуваними матеріалами:

1. Спрямована регенерація. Показана у разі легкої та середньої атрофії щелепної тканини. Її обсяг збільшують шляхом стимулювання самостійного розростання. У ході процедури лікар впроваджує точково нову кісткову тканину, закріплюючи її з використанням мембрани, що саморозсмоктується. Таке рішення додатково забезпечує протиінфекційний захист. Так запускається етап природної регенерації.
2. Розщеплення альвеолярного гребеня. Це той елемент щелепної тканини, що утримує зубний ряд. І тут гребінь розпилюють, штучно розширюють. Отримана порожнина заповнюється замінником кісткової тканини.
3. Синус-ліфтінг. Така процедура проводиться виключно на верхній щелепі в носогубній складці. Тут кістковим замінником заповнюють частину гайморових пазух.
4. Підсадка нових кісткових блоків. Проводиться у випадках, коли спостерігається серйозна нестача щелепної тканини. Підсадка кістки під час імплантації може виконуватися з використанням власної тканини пацієнта (аутотрансплантація). Її можуть взяти з підборіддя, верхньої щелепи, стегнової кістки. Також можуть використовуватися синтетичні чи донорські тканини від людини, тварини. Варіант аутотрансплантації кращий, оскільки гарантується приживлення кісткового блоку або використаної стружки.

Який метод нарощування використовуватиметься під час операції, безпосередньо залежить від поточного стану кісткової тканини пацієнта. Проводиться ретельне дослідження та на підставі повної клінічної картини підбирається оптимальний варіант для кожного пацієнта. Сам процес нарощування може проводитися по вертикалі, якщо необхідно відновити висоту щелепної кістки або ж по горизонталі, якщо стоїть завдання її розширення.

Матеріали, що застосовуються при лікуванні атрофії кісткової тканини

Кісткова тканина зуба може відновлюватися з використанням різних груп матеріалів:

1. Аутогенні. Йдеться про використання кісткового матеріалу самого пацієнта, про що ми говорили вище.
2. Алергенні. Використовуються донорські тканини з іншої людини.
3. Ксеногенні. Це також донорські матеріали, але виготовлені з кісток тварин.
4. Алопластичні. Кісткові матеріали штучного походження.

Нарощування кісткової тканини: основні небезпеки

Сучасна стоматологія постійно вдосконалює технології нарощування кістки для імплантації. Змінюються підходи, використовувані витратні матеріали. Усе це покликане прискорити етап відновлення кісткової тканини, поліпшити приживлення, знизити дискомфорт для людини, отримати тривалий і стійкий результат. Але все ж є низка небезпек, з якими можна зіткнутися:

• Ризик відторгнення. Подібне явище є актуальним для випадків, коли нарощування кістки виконується із застосуванням штучного остеопластичного матеріалу. Тут можливий розвиток алергічних реакцій, індивідуальна непереносимість організму. Ще раз наголосимо, що проведення аутотрансплантації підвищує ймовірність повного приживлення після операції.
• Низька ефективність нарощування. Виявляє себе у ситуаціях, коли у пацієнта діагностовано патології кровоносної системи. В цьому випадку організм не може забезпечити повноцінного харчування кісткових тканин. Може спостерігатись розсмоктування матеріалу, що викличе необхідність його повторної підсадки.
• Вікові зміни у організмі. Після 35-40 років регенеративні процеси в організмі значно сповільнюються. Це знижує ефективність збільшення обсягу щелепної кістки оперативним способом.

Протипоказання до кісткової пластики

Таке оперативне втручання, як кісткова пластика, протипоказана наступним категоріям пацієнтів:

• діагностовано цукровий діабет 1 типу;
• гайморит, синусит, інфекційні хвороби у гострій фазі;
• патологія органів кровотворення, порушення згортання;
• наявність у зубощелепній ділянці пухлин різної етіології;
• психічні захворювання під час загострення;
• непереносимість лікарських засобів, що використовуються при анестезії.

Щоб визначити можливість нарощування кісткової тканини на нижній та верхній щелепі, лікарі виконують комплексну діагностику пацієнта, яка включає клінічний аналіз сечі, аналіз крові на цукор, інфекції, визначення згортання крові за коагулограмою.

Як мінімізувати негативні наслідки по завершенню нарощування кістки?

Весь процес відновлення людини після нарощування кісткової тканини займає близько 3-6 місяців. Щоб загоєння пройшло максимально швидко і без ускладнень, необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря:

1. Зниження фізичного навантаження, а в ідеалі абсолютне припинення занять спортом до того моменту, поки хірургічні шви не загояться повністю.
2. Дотримання дієти після операції. Рекомендується прибрати з раціону гарячу і холодну їжу, тверді продукти. Солона, гостра, сильно приправлена їжа також можуть дратувати слизову оболонку, викликаючи запальні реакції.
3. Мінімізація тиску на прооперовану зону. Якщо є можливість, то жувати їжу варто на інший бік. Оптимальне рішення – вживання перебитої їжі у вигляді пюре.

Якісна сучасна стоматологія, яку пропонує медичний центр «Призма», здатна мінімізувати негативні наслідки нарощування кісткової тканини та забезпечити легке відновлення з мінімальним дискомфортом для пацієнта. Цьому сприяє ретельна передопераційна підготовка, передові методики, технології та матеріали, високий практичний досвід лікарів.